Проповідь про жінку та її доньку
Від Матея святого Євангелія читáння.
21. Того часу ввійшов Ісус у сторони тирські та сидонські. 22. Аж ось жінка хананейка вийшла з тих околиць і стала кричати:
– Змилуйся надо мною, Господи, сину Давида! Біс тяжко мучить мою дочку.
23. Він не озвався до неї і словом. Тут приступили його учні й почали його просити:
– Відпусти її, бо вона кричить за нами.
24. Він у відповідь сказав:
– Я посланий лише до погиблих овець дому Ізраїля.
25. Вона підійшла і, вклонившись йому в ноги, каже:
– Господи, поможи мені!
26. Він відповів їй:
– Не личить брати хліб у дітей і кидати щенятам.
27. А вона каже:
– Так, Господи! Але й щенята їдять кришки, що падають зо столу в панів їхніх.
28. Тоді Ісус у відповідь сказав їй:
– О жінко, велика твоя віра! Хай тобі буде, як бажаєш.
І видужала її дочка від тієї години.
Докладніше
