Євангеліє від Івана

Євангеліє від Івана

А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав, говорячи: Коли прагне хто з вас нехай прийде до Мене та й п’є!
Хто вірує в Мене, як каже Писання, то ріки живої води потечуть із утроби його.
Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього. Не було бо ще Духа на них, не був бо Ісус ще прославлений.
А багато з народу, почувши слова ті, казали: Він справді пророк!
Інші казали: Він Христос. А ще інші казали: Хіба прийде Христос із Галілеї?
Чи ж не каже Писання, що Христос прийде з роду Давидового, і з села Віфлеєму, звідкіля був Давид?
Так повстала незгода в народі з-за Нього.
А декотрі з них мали замір схопити Його, та ніхто не поклав рук на Нього.
І вернулася служба до первосвящеників та фарисеїв, а ті їх запитали: Чому не привели ви Його?
Відказала та служба: Чоловік ще ніколи так не промовляв, як Оцей Чоловік…
А їм відповіли фарисеї: Чи й вас із дороги не зведено?
Хіба хто з старших або з фарисеїв увірував у Нього?
Та проклятий народ, що не знає Закону!
Говорить до них Никодим, що приходив до Нього вночі, і що був один із них:
Хіба судить Закон наш людину, як перше її не вислухає, і не дізнається, що вона робить?
Йому відповіли та сказали вони: Чи й ти не з Галілеї? Досліди та побач, що не прийде Пророк із Галілеї.
І до дому свого пішов кожен.
Ісус же на гору Оливну пішов.
А над ранком прийшов знов у храм, і всі люди збігались до Нього. А Він сів і навчав їх.
І ось книжники та фарисеї приводять до Нього в перелюбі схоплену жінку, і посередині ставлять її,
та й говорять Йому: Оцю жінку, Учителю, зловлено на гарячому вчинку перелюбу…
Мойсей же в Законі звелів нам таких побивати камінням. А Ти що говориш?
Це ж казали вони, Його спокушуючи, та щоб мати на Нього оскарження. А Ісус, нахилившись додолу, по землі писав пальцем…
А коли ті не переставали питати Його, Він підвівся й промовив до них: Хто з вас без гріха, нехай перший на неї той каменем кине!…
І Він знов нахилився додолу, і писав по землі…
А вони, це почувши й сумлінням докорені, стали один по одному виходити, почавши з найстарших та аж до останніх. І зоставсь Сам Ісус і та жінка, що стояла всередині…
І підвівся Ісус, і нікого, крім жінки, не бачивши, промовив до неї: Де ж ті, жінко, що тебе оскаржали? Чи ніхто тебе не засудив?
А вона відказала: Ніхто, Господи… І сказав їй Ісус: Не засуджую й Я тебе. Іди собі, але більш не гріши!
І знову Ісус промовляв до них, кажучи: Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не буде ходити у темряві той, але матиме світло життя.

Pin It on Pinterest

Share This