Каже безумний у своїм серці: “Немає Бога!”
Зіпсувалися, мерзоту коять; нема нікого, хто добро чинив би.
Господь із неба споглядає на синів людських, щоб подивитись, чи є розумний, що шукає Бога.
Всі відвернулися загалом і зледащіли;
нема нікого, хто добро чинив би, нема ані одного.
Невже не схаменуться всі ті лиходії, що поїдають мій народ, наче б то хліб їли? Вони Господа не призивають,
тим і дрижатимуть від страху, бо Бог – із родом справедливих.
Над замислом убогого ви хочете сміятись,
проте Господь – його притулок.
Коли б то вже прийшло з Сіону Ізраїля спасіння!
Коли Господь поверне долю свого люду, зрадіє Яків, утішиться Ізраїль!
Амінь