Проповідь про жінку та її доньку

Від Матея святого Євангелія читáння.

21. Того часу ввійшов Ісус у сторони тирські та сидонські. 22. Аж ось жінка хананейка вийшла з тих околиць і стала кричати:

– Змилуйся надо мною, Господи, сину Давида! Біс тяжко мучить мою дочку.

23. Він не озвався до неї і словом. Тут приступили його учні й почали його просити:

– Відпусти її, бо вона кричить за нами.

24. Він у відповідь сказав:

– Я посланий лише до погиблих овець дому Ізраїля.

25. Вона підійшла і, вклонившись йому в ноги, каже:

– Господи, поможи мені!

26. Він відповів їй:

– Не личить брати хліб у дітей і кидати щенятам.

27. А вона каже:

– Так, Господи! Але й щенята їдять кришки, що падають зо столу в панів їхніх.

28. Тоді Ісус у відповідь сказав їй:

– О жінко, велика твоя віра! Хай тобі буде, як бажаєш.

І видужала її дочка від тієї години.