Євангеліє від Йоана 19, 6-11, 13-20, 25-28, 30-35.

В той час первосвященики і старші зібрали раду на Ісуса, щоб його вбити, і привели його до Пилата, кажучи:

6. Візьми і розпни його!

Каже їм Пилат:

– Візьміть його ви й розіпніть, бо я ніякої вини не находжу в ньому.

7. Юдеї йому відповіли:

– У нас є закон, і за законом він мусить умерти, бо він зробив себе Сином Божим.

8. Як Пилат почув те слово, налякався ще більше. 9. Вернувся він ще раз у Преторію й каже Ісусові:

– Звідкіля ти?

Ісус не дав йому одвіту.

10. Каже йому Пилат:

– Зі мною не розмовляєш? Хіба не знаєш, що я маю владу відпустити тебе, і маю владу розп’яти тебе?

11. Відповів Ісус:

– Ти не мав би наді мною ніякої влади, якби тобі не було дано згори. Тому, хто мене тобі видав, має більший гріх.

13. Пилат, почувши те слово, вивів Ісуса і сів на судилищі, на місці, що зветься Літостротон, по-єврейськи – Гаввата. 14. А був то день, коли приготовляли Пасху, близько шостої години. І каже до юдеїв:

– Ось цар ваш.

15. Ті закричали:

– Геть! Геть із ним! Розпни його!

Пилат каже їм:

– Царя вашого розп’яти?

Первосвященики відповіли:

– Нема у нас царя, крім кесаря!

16. І видав його їм на розп’яття.

17. Взяли вони Ісуса; і несучи свій хрест, він вийшов на місце, зване Череп, по-єврейськи Голгота. 18. Там його розп’яли і з ним двох інших з одного й з другого боку, Ісуса ж посередині. 19. Пилат велів зробити напис і прибити на хресті. Написано було: «Ісус Назарянин цар юдейський». 20. Багато з юдеїв читали той напис, бо місце, де був розп’ятий Ісус, було близько міста. Писано було по-єврейськи, по-грецьки і по-римськи.

25. При хресті Ісуса стояли його мати, сестра його матері, Марія Клеопова та Марія Магдалина. 26. Коли Ісус побачив матір і учня, якого він любив, що стояв біля неї, сказав до матері:

– Жено, ось син твій.

27. Потім каже до учня:

– Ось мати твоя.

І від тієї хвилини учень узяв її до себе.

28. По тому Ісус, знаючи, що все совершилось, щоб збулося Писання, мовив:

– Жажду.

30. Скуштувавши оцту, Ісус сказав:

– Совершилось.

І схиливши голову, віддав духа.

31. Тому що то була п’ятниця та щоб тіла не лишилися в суботу на хресті, бо був Великдень тієї суботи, юдеї просили Пилата, щоб переламали їм голінки і їх зняли. 32. Вояки прийшли й переламали голінки першому і другому, що були з ним розп’яті. 33. Та коли приступили до Ісуса і побачили, що він уже помер, голінок йому не ламали, 34. але один з вояків проколов йому списом бік і зараз же потекла кров і вода.

35. І той, який бачив, свідчить те, і свідчення його правдиве; і він знає, що говорить правду, щоб ви теж увірували.