МИКОЛА КАВАСИЛА ПОЯСНЕННЯ БОЖЕСТВЕННОЇ ЛІТУРГІЇ / Частина 11б

XI. В. Про початкове славослов’я

1. Священик починає богослуження славослов’ям: «Благословенне Царство Отця, і Сина, і Святого Духа».

2. Молитва до Бога полягає у подяці, у славослов’ї, у сповіді, у прошенні.

3. Але першим з-поміж них усіх є славослов’я, особливо тому, що правило слуг розсудливих, які приступають до Владики, — насамперед виявляти не те, що їх стосується, а тільки те, що стосується Владики. Саме таким є славослов’я.

4. Бо хто просить, той робить це, бажаючи покращити своє становище. Хто сповідається, сам визнаючи себе винним, той намагається звільнитися від зла, і хто дякує, є, очевидно, задоволений своїми благами і складає подяку Йому за те, що Він дарує. Хто ж славословить Бога, той полишає себе і все своє, і прославляє Владику задля Нього самого, задля Його сили і слави.

5. Відтак і сама природа, і відповідність з суттю вимагають, щоб на першому місці тут було славослов’я. Справді-бо, приступаючи до Бога, ми передусім пізнаємо Його неприступну славу, силу і велич, які викликають здивування, подив і тому подібне — а славослов’я, безперечно, є наслідком цього.

6. Рухаючись далі, ми пізнаємо Його милосердя і чоловіколюбство, що викликає вдячність.

7. Після цього ми споглядаємо всю велич [Його] милосердя, багатство [Його] чоловіколюбства, незважаючи на нашу нікчемність, Він не припиняє бути нашим благодійником, що є першим і достатнім доказом цієї величі і цього багатства. Цей доказ краще за инші переконує нас, наскільки чоловіколюбним є Бог, бо Він ближчий нам, Він є в нас, Він перед очима. Пригадування своїх поганих учинків перед Богом — це і є тим, що називається сповіддю.

8. Після цих роздумів, за допомогою яких пізнаємо милосердя і чоловіколюбство Боже до нас, треба бути цілком упевненими у тому, що, чого потребуємо, те отримаємо,

якщо проситимемо. Бо коли Він уже був таким милосердним до людей лихих, тож яким Він може бути для тих, хто змінився, хто вже виправданий за те, що визнав свої гріхи за словом пророка: Чи ти визнаєш перше гріхи свої, щоб бути оправданим? (пор. Пс. 51 (50), 6).

9. Так, у першому чині молитов до Бога є славослов’я. Тому перед кожною молитвою і богослуженням священик прославляє Бога.

10. Але чому він прославляє триєдність у Бозі, а не єдність [Божу]? Не каже — «Благословенний Бог чи благословенне Царство Боже», а розрізняє Особи: «Благословенне Царство Отця, і Сина, і Святого Духа»? Бо через воплочення Господа люди вперше довідалися, що у Бозі є три Особи. І те, що [тут] звершується, якраз і є введенням у таїнство цього воплочення Господа. Тому потрібно, щоб на початку цього богослуження засяяла і була проголошена Пресвята Тройця.

Pin It on Pinterest

Share This