Тихо плаче Україна сльозами і кров’ю
Кат будує своє “завтра” на горі людському
Гірко плаче Україна і тяжко ридає
Своїх синів, що померли, сльозами вмиває
Плаче ненька Україна, плаче кожна мати
Та що сина відпустила волю здобувати..

Дбаючи про нашу віру, ми не забудемо також про нашу історичну та культурну спадщину. 9-10 березня традиційно українці в цілому світі вшановуть пам’ять великого сина українського народу Тараса Григоровича Шевченка. Не винятком стала і наша громада УГКЦ в м. Кельн. В святковій імпрезі взяли участь як наші найменші парафіяни, так і наші знамениті таланти: парафіяльний квінтет під керівництвом нашого регента п. Ясеницького та учасник гурту “Львівські музики” п. Мазур.
Сучасне й майбутнє України, як і минуле, важко уявити без Шевченка, без духовної сили його поетичного слова. З його іменем сьогодні на планеті ідентифікується Україна та українці. Уже понад півтора століття немає з нами великого Кобзаря, але його творчість у контексті останніх подій не дає нам змоги засумніватись у правдивості його пророцтв. Вчитуючись свідомо в рядки “Кобзаря”, ми переконуємося, що вони наче адресовані нам, українцям ХХІ століття.

Українці, братове, усіх поколінь
Долітає до зір – ми народ, а не маса
І немає на світі кількох Україн
Де засіяно слово і думи Тараса.

Фото за покликанням ТУТ